Кузнець Саймон Сміт (1901 - 1995)

KusnecВизначний американський економіст, Лауреат Нобелівської премії з економіки, вихованець Харківського комерційного інституту.
Кузнець Саймон Сміт (Семен Абрамович Кузнець) народився у сім’ї торгівця хутрами у м. Пінську (сучасна Білорусь). Згодом родина Кузнеця переїхала до Рівного, а у 1915 р., у зв’язку з депортацією єврейського населення з прифронтової смуги, до Харкова. У Харкові С. Кузнець з 26 жовтня 1915 р. по 31 травня 1918 р. навчався у 2-му реальному училищі, закінчивши його основні та додатковий класи.

Восени 1918 р. він поступив у Харківський комерційний інститут (ХКІ). Повний курс навчання у інституті складав 4 роки; на перших двох курсах студенти отримували фундаментальну економічну підготовку, на двох останніх спеціалізувалися за одним із підвідділів (економіко-комерційним, банково-страховим, місцевого господарства, промисловим). Навчання у ХКІ справило свій вплив на становлення С. Кузнеця як молодого економіста-дослідника, визначивши особливі риси його наукового стилю: дослідження економічних процесів у їх динаміці; прагнення до індуктивної побудови гіпотез на основі аналізу широкого емпіричного матеріалу, зокрема, даних статистики; аналіз розвитку господарства у зв’язку із соціальними, культурними, політичними явищами, які впливають, а часто й обумовлюють економічну динаміку, історизм.

Такий підхід був властивим для харківської вищої економічної школи початку ХХ ст. і знаходив розгорнуте відображення у науковій творчості вчителів С. Кузнеця – професорів і приват-доцентів ХКІ –: В. Ф. Левитського (1854-1939) – дослідника історії економіки, економічної думки й економічної методології, академіка АН УРСР; П. І. Фоміна (1873-1936) – секретаря Ради З’їздів гірничопромисловців півдня Росії, у 1920-ті рр. ректора Харківського інституту народного господарства, голови науково-дослідної кафедри світового господарства ВУАН, директора Інституту економічних досліджень ВРНГ УРСР; О. М. Анциферова (1867-1943) – вченого-статистика, теоретика кооперативного руху, співорганізатора Московського народного банку; Й. А. Трахтенберга (1883-1960) – дослідника у галузі фінансів, кредиту та грошового обігу, академіка АН СРСР;  С. Н. Бернштейна (1880-1968) – одного з найвизначніших математиків ХХ ст., академіка АН УРСР та АН СРСР; О. М. Серікова (1883-н.р.1954) – бухгалтера й аудитора, до 1953 р. професора, зав. кафедрою бухгалтерського обліку і статистики Харківського інженерно-економічного інституту та інших.

С. Кузнець відмінно склав іспити за 1-й та 2-й курси навчання, відповідно, 1918/19 та 1919/20 навчальні роки. У 1920/21 та 1921/22 навчальних роках робота інституту не припинялась, але була суттєво ускладнена реорганізацією та іншими діями радянського уряду щодо вищої освіти. Достовірно встановлено, що у 1920 – 1921 рр. С. Кузнець працював статистиком відділу праці Південбюро ВЦРПС та опублікував свою першу працю “Грошова заробітна плата робітників та службовців фабрично-заводської промисловості м. Харкова у 1920 р.”. У 1922 р. С. Кузнець із родиною емігрував до США.

Мемориальна дошка на історичній будівлі Харківського комерційного інституту

Kusnec 2

Вивчивши влітку 1922 р. англійську мову, С. Кузнець поступив до Колумбійського університету, де у 1923 р. отримав ступінь бакалавра. Науковим керівником С. Кузнеця став проф. Уе. К. Мітчел, засновник Національного бюро економічних досліджень (NBER) США. У 1924 р. С. Кузнець захистив як магістерську дисертацію своє підготовлене у Харкові есе «Система економіки д-ра Шумпетера: розглянута та аналізована» (“Dr. Schumpeter's system of economics, presented and analyzed”).

У 1926 р. С. Кузнець захистив дисертацію доктора філософії (PhD) «Циклічні коливання: роздрібна та оптова торгівля. США, 1919 – 1925 рр.» («Cyclical Fluctuations: Retail and Wholesale Trade, United States, 1919 –1925»). У роботі відобразилося властиве Кузнецю та його вчителям – П. Фоміну та Уе. Мітчелу – прагнення до створення наукових методів економічного аналізу, зокрема, заснованих на систематичному збиранні та аналізі статистичних даних.

У 1925 – 1926 рр. С. Кузнець – науковий співробітник Ради з досліджень у галузі соціальних наук (SSRC). За підсумками цих двох років С. Кузнець видав монографію «Історична динаміка виробництва і цін» (“Secular Movements in Production and Prices”). З 1927 р. С. Кузнець став науковим співробітником Національного бюро економічних досліджень (NBER) де до початку 1960-х рр. очолював програму з вивчення національного доходу. С. Кузнець вдосконалив методи визначення національного доходу; під його редакцією вийшла низка публікацій: «Національний доход, 1929 – 1932» (“National Income, 1929 –1932”, 1934), «Національний доход і формування капіталу, 1919 – 1935» (“National Income and Capital Formation, 1919 –1935”, 1937), «Товарний потік и формування капіталу» (“Commodity Flow and Capital Formation”, 1938), двотомник «Національний доход і його структура, 1919 – 1938» (“National Income and Its Composition, 1919 –1938”, 1941), а також «Національний доход: короткі висновки» (“National Income: A Summary of Findings”, 1946).

В 1931 – 1954 рр. – професор економіки і статистики Пенсільванського університету, у 1944 – 1946 рр. заступник директора Бюро планування і статистики та директор з дослідницької діяльності Планового комітету Наради з військового виробництва (War Production Board (WPB)). У 1949 – 1968 рр. – голова Комітету з економічного зростання SSRC, де очолював порівняне дослідження зростання національного доходу за визначений період часу для різних країн. Результати цього дослідження були опубліковані у вигляді серії з 10 засадничих статей під назвою «Кількісні аспекти економічного зростання націй» (“Quantitative Aspects of the Economic Growth of Nations”) в журналі «Економічний розвиток і культурні зміни» (“Economic Development and Cultural Change”) у період з жовтня 1956 по січень 1967 рр. Кузнець опублікував також багато з отриманих їм даних в роботах «Сучасне економічне зростання» (“Modern Economic Growth”, 1966) і «Економічне зростання націй» (“Economic Growth of Nations”, 1971).

В 1954 – 1960 рр. - професор політекономії Університету Джона Гопкінса, з 1960 р. – професор Гарвардського університету, з 1971 р. – почесний професор Гарвардського університету. У 1953 – 1963 рр. голова Проекту Фалька з економічних досліджень, почесний голова Опікунської ради Інституту економічних досліджень ім. Моріса Фалька (Ізраїль), у 1961 - 1970 рр. – голова Комітету з досліджень у галузі соціальних наук Китайської Республіки (Тайвань). У своїй останній великій роботі «Зростання і структурні зміни» (“Growth and Structural Shifts», 1979 р.), Кузнець проаналізував динаміку розвитку Тайваню з 1895 р. Був науковим консультантом урядів Тайваню, Ізраїлю, Південної Кореї.

Наукова діяльність С. Кузнеця визначалася двома великими дослідницькими програмами, які він провадив у дослідницьких центрах США: з вивчення національного доходу та формування капіталу у США (у NBER) і з порівняного кількісного аналізу економічного зростання націй (у SSRC).

С. Кузнець розробив сучасну методику розрахунків національного доходу, установив загальновизнані принципи й методологію вирахування ВНП і зв'язаних показників. Ним були побудовані часові ряди, які відображували динаміку ВНП США у тривалий часовій перспективі. У більш широкому змісті, роботи Кузнеця стали переходом у економічній науці від абстрактно-логічного моделювання до статистичного аналізу і перевірки гіпотез.

Аналіз побудованих Кузнецом рядів економічної кон'юнктури призвів до виділення середньострокових (15 – 25 років) хвиль економічної динаміки (“цикли Кузнеця” або “хвилі Кузнеця”), які він пов'язував з демографічними процесами й інвестиціями в інфраструктуру.

С. Кузнець досліджував фактори економічного росту. І, в цьому контексті, вивчав залежності між заощадженнями та капіталоутворенням; структурними зрушеннями й ростом продуктивності праці в секторах і галузях господарства; зростанням ВНП і розподілом доходів у суспільстві. В останньому випадку ним був запропонований емпіричний “закон Кузнеця” – спостережувана у динаміці нелінійна ( ∩-образна) залежність між показниками “багатства” суспільства і показниками, які характеризують соціальну нерівність.

Досліджуючи економічне зростання країн і народів, особливу увагу Кузнець приділяв вивченню впливу на економічний розвиток історично визначених соціальних, культурних та політичних умов.

За висловом американського економіста і історика економічної думки М. Абрамовиця, “Коли Кузнець лише розпочинав свою діяльність близько 60 років тому, економіку можна було за великим рахунком усе ще вважати спекулятивною наукою… вона виходила з нечітких постулатів і шляхом логічних висновків переходила від них до не цілком певних висновків… (цей метод) був практично некорисним у питаннях пов'язаних з поведінкою економік різних країн у цілому, з їхнім зростанням і циклічністю. Для дослідження цих сторін економічного життя економіка повинна була перетворитися з галузі прикладної логіки в емпіричну науку… ми маємо право сказати, що за останні піввіку в цьому напрямку був зроблений ряд важливих кроків. Серед іншого тут можна відзначити й більшу повноту охоплення, і більшу деталізацію, і відтворення історичних даних, і емпіричні дослідження росту й коливань, і розвиток економетрічних досліджень і кількісної економічної історії. І у всіх цих областях внесок Кузнеця був не менше, а нерідко й більше, ніж будь-якого іншого сучасного вченого”. (Simon Kuznets (1901-1985). By Moses Abramovitz. //  The Journal of Economic History, March 1986, v.46, no.1, p.246).

С. Кузнець був Президентом Американської економічної асоціації (1954 р.), президентом Американської статистичної асоціації (1949 р.), почесним членом Асоціації з економічної історії, почесним членом Королівського статистичного товариства Англії, членом Економетричного товариства, Міжнародного статистичного інституту, Американського філософського товариства, Королівської Шведської академії, член-кореспондентом Британської академії.

У 1971 г. відзначений Нобелівською премією з економіки “за емпіричне обґрунтування економічного зростання, яке призвело до нового, більш глибокого розуміння економічної та соціальної структури і процесу розвитку у цілому”. Нагороджений Медаллю Френсіса Уокера (1977 р.).

Вручення С. С. Кузнецу Нобелівської премії

Kusnec3

Джерело: Провідні вчені Харківського національного економічного університету: Бібліографічний зібрник / Під заг.ред. д-ра екон наук., проф. В.С. Пономаренка, д-ра екон. наук, проф. М.О.Кизима; автори укладачі: Пономаренко В.С., Кизим М.О., Зима О.Г., Михайличенко Д.Ю., Кононов О.О.; . -Х. : Вид-во "ІНЖЕК", 2012. - 248 с.