Крупський Микола Костянтинович (1903 - 1986)

portretВидатний харківський вчений-ґрунтознавець.

Харківська школа ґрунтознавців, засновником якої був Олексій Никанорович Соколовський, в історичному розрізі є дуже молодою, але її скарбниця має у своєму арсеналі три, повністю сформованих, покоління талановитих, відданих своїй справі вчених – ґрунтознавців, пам’ять про яких повинна жити серед молоді-послідовників та слугувати еталоном у науково-суспільній діяльності. Однією із яскравих особистостей першого покоління ґрунтознавців школи академіка О.Н. Соколовського є видатний вчений ґрунтознавець-агрохімік Миколай Костянтинович Крупський, який майже 50 років свого життя віддав служінню освіти та науки у вищій школі.

Народився Микола Костянтинович 23 грудня 1903 року у с. Северинівка Ямпільського району Вінницької області. У 1913 році поступив у Вище Початкове училище (с. Миргород), а в 1915р. перейшов до гімназії ІІ ступеня у м. Городня, яку закінчив екстерном у 1920 році. Жага до знання приводить Миколу Костянтиновича у 1921 році до Уманського сільськогосподарського технікуму, який у 1930 році перейменований в Уманський сільськогосподарський інститут на факультет рільництва. Під час навчання у агротехнікумі Крупський з 1922 по 1924рр. виконував обов’язки голови агрономічного семінару, особливе наукове зацікавлення до ґрунтознавства знайшло своє відображення у його наукових доповідях: «Звітрювання мінералів» (1923р.), «Колоїди ґрунту» (1923р.), «Гумус» (1923р.), «Хімія та сільське господарство», а тема дипломної роботи «Зміни в морфології деградованих чорноземів у залежності від рельєфу Уманського агротехнікуму» визначили подальший шлях Миколи Костянтиновича як науковця.

Починаючи з 1926 року, життя М.К. Крупського пов’язане з Харківським сільськогосподарським інститутом. Неспокійний характер та постійне бажання досягати нового, невідомого, більш складного обумовили його рішення подати заяву на вступ до аспірантури при кафедрі ґрунтознавства, якою керував вже відомий в науці вчений ґрунтознавець професор Олексій Никонорович Соколовський.

Особиста карточка М. К. Крупського під час навчання в аспірантурі.

 Kartka

Закінчивши аспірантуру, Крупський М.К. з 11 березня 1931р. переходить на посаду доцента кафедри ґрунтознавства. Захист кандидатської дисертації на здобуття вченого ступеню кандидата сільськогосподарських наук проходить 20 квітня 1942 року в Катта-Кургані на засіданні Вченої раби ХСГІ. Тема дисертації «Осолонцевание почвогрунтов как метод создания хранилищ для нефтепродуктов».

У 1954 р. Крупського М.К. призначають завідуючим кафедрою ґрунтознавства за особистого надання характеристики Соколовським О.Н.

Характеристика на Н. К. Крупського, подана О. Н. Соколовським

Рис. 1 Рис. 2 Рис. 3 Рис. 4

Початок наукової історії М.К. Крупського, пов'язаної з ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», починається з 1946 року. Саме тоді він почав  свою роботу з ґрунтознавства у лабораторії ґрунтознавства АН УРСР. Після її реорганізації в Український НДІ ґрунтознавства (1957) працював спочатку завідувачем лабораторії фізико-хімії і колоїдної технології ґрунтів, а з травня 1959 р. — директором цього інституту, який він очолював до 1974 р.

Крупський Микола Костянтинович був надзвичайно яскравою, самобутньою особистістю. Коло його наукових інтересів було вельми широким, він постійно шукав нові непроторенні шляхи і виховував у своїх співробітниках таке прагнення.

Вперше у інституті ґрунтознавства він організував лабораторію колоїдної технології і, розвиваючи ідеї О.Н. Соколовського, працював зі своїми співробітниками над проблемою створення водонепроникного екрану в ложі зрошувальних каналів і різних водозбірників промислових підприємств. Разом з А. М. Александровою та іншими співробітниками запропонував метод визначення активності іонів кальцію, натрію і інших за допомогою іонселективних електродів. Цей застосовують для визначення ступеня солонцюватості і засоленості ґрунтів токсичними солями. Не проводячи досліди з меліорації солонців, він водночас розробляв деякі теоретичні питання і встановив причину інактивації внесеного для меліорації гіпсу.

В лабораторії органічних добрив під його керівництвом був розроблений метод утилізації рідких стоків великих тваринницьких комплексів.

Під керівництвом М.К.Крупського було створено концептуальні та методичні основи великомасштабного обстеження ґрунтів, було узагальнено агрохімічні показники ґрунтів, обґрунтовано доцільність супроводу матеріалів обстеження ґрунтів (карт) великим набором агрохімічних картограм. Неодмінним доповненням були виробничі характеристики ґрунтів, згруповані за агровиробничим групами, і рекомендації щодо використання земель з картосхемами.

Карти грунтів, складені під керівництвом М. К. Крупського.

Karta1 karta 2 karta 3

Під науковим керівництвом М.К. Крупського в лабораторії фізико-хімії ґрунтів проведено велику за обсягом роботу зі створення і складання обласних і республіканської картограм вмісту в ґрунтах валових і рухомих форм мікроелементів, які і на сьогоднішній день мають велику наукову значимість, оскільки на їх основі і зараз можна прогнозувати можливу ефективність застосування мікродобрив в різних регіонах України.

1975 році М.К. Крупський, Г.Г.Дуда, Б.С.Носко розробили районування території української РСР за ефективністю застосування добрив для провідних сільськогосподарських культур.

Наступним етапом досліджень Н.К.Крупського було вироблення прийомів і методичних питань бонітування ґрунтів і якісної оцінки земель, які і в даний час використовуються в практиці сільськогосподарського виробництва.

Під керівництвом Крупського М.К. виконано дослідження з теорії природи ґрунтової кислотності, що дозволяють розвинути новий напрямок у вапнування кислих ґрунтів. Він вперше запропонував використання електрометричних методів визначення активності іонів у ґрунтах, які знайшли широке застосування в наукових дослідженнях з ґрунтознавства та агрохімії.

М.К. Крупський залишив велику спадщину наукових робіт, які і до цього часу не втратили своєї актуальності. Миколі Костянтиновичу належить близько 400 публікацій у області  агрономічного ґрунтознавства, фізико-хімії ґрунтів і агрономічної хімії, у тому числі 10 написаних у співавторстві і під його редакцією, монографія і 10 авторських свідоцтв. Також він зумів підготовити більше 100 кандидатів та 9 докторів наук з ґрунтознавства і агрохімії.

Праці М. К. Крупського

Raboti

За досягнення в науковій та практичній діяльності Н.К. Крупський нагороджений орденом Леніна, трьома орденами "Знак пошани", Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

У 1986 році Микола Костянтинович Крупський помер.

Джерело: ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського». Матеріали передані канд. с.-г. наук, науковим співробітником Є. Ю. Гладких.