Открытое письмо Совета по проблемам соискателей ученых степеней

Прем’єр-міністрові України
Азарову М.Я.,
Міністрові освіти і науки, молоді та спорту України
Табачнику Д.В.,
Директорові департаменту атестації кадрів
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Бондаренку В.Д.,
Голові комітету Верховної Ради
України з питань науки і освіти
Луцькому М.Г.

 

Відкритий лист

 

Шановний Миколо Яновичу!
Шановний Дмитре Володимировичу!
Шановний Вікторе Дмитровичу!
Шановний Максиме Георгійовичу!

 

Харківська обласна рада молодих учених та спеціалістів на своєму розширеному засіданні за участю представників вищих навчальних закладів, наукових установ і підприємств регіону (протокол №8 від 30 листопада 2012 р.) розглянула пропозиції Ради молодих учених Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України щодо внесення змін до оформлення і порядку захисту дисертацій від 4 травня 2012 р., відкритий лист від рад молодих вчених академічних установ м. Києва до Міністра МОНмолодьспорту та Голови Департаменту атестації кадрів МОНмолодьспорту, а також наказ МОНмолодьспорту №1112 від 17.10.2012 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук».

Ми не можемо лишатись осторонь важливих питань життя здобувачів наукових ступенів (зокрема, аспірантів і докторантів), на яких наголошено в цих документах. На основі даних проведеного нами анкетування, в якому взяли участь понад 2300 молодих вчених і спеціалістів, а також зауважень, що були висловлені на розширеному засіданні, Рада переробила й доповнила внесені пропозиції.

Ці пропозиції мають за мету:

– спростити процедури оформлення дисертацій, підготовки до захисту та оформлення документів після захисту з метою оптимізації витрат робочого часу;

– привести деякі застарілі вимоги щодо оформлення і порядку захисту дисертацій до сучасного вигляду;

– підвищити доступність дисертаційних робіт українських здобувачів для світового наукового співтовариства;

– зменшити матеріальні й організаційні труднощі здобувачів, пов’язані з проведенням дисертаційного дослідження і захистом дисертації;

– підвищити мотивацію молоді до наукової діяльності.

 

Зважаючи на це, ми вважаємо необхідним вирішення таких нагальних проблем:

 

1. Вважаємо наказ МОНмолодьспорту №1112 від 17.10.2012 таким, що не може бути введеним в дію та потребує переробки з урахуванням потреб і пропозицій всіх зацікавлених сторін.

Обґрунтування: процес публікації наукових результатів у виданнях високого наукового рівня з багатократною системою рецензування, зокрема за кордоном, займає значний час (з моменту подання рукопису до виходу публікації може проходити більше року). У галузях науки, де дослідження пов’язані з проведенням складних експериментів (фізика, хімія, деякі галузі технічних наук тощо) отримання достатніх результатів для написання якісної статті теж може тривати декілька місяців. Це означає, що здобувачі наукових ступенів, які зараз закінчують роботу над дисертацією (зокрема, строк навчання яких в аспірантурі чи докторантурі закінчується) і готувалися до захисту згідно попередніх вимог, не зможуть в короткий термін опублікувати свої результати у відповідності до нових вимог. Тому вони не зможуть вчасно представити свою дисертаційну роботу до захисту, їх навчання в аспірантурі чи докторантурі не буде вважатися успішним, що може привести до необхідності повернення стипендії за час навчання, що буде несправедливо, оскільки нові вимоги набирають чинності, коли вони вже не встигають щось зробити. З тих самих причин у багатьох галузях науки аспірантам майже неможливе підготувати 5 якісних статей за трирічний період навчання. Внаслідок цього різко знизиться кількість захистів дисертацій в спецрадах, а в деяких галузях науки (наприклад, в галузі військових наук, де опублікування результатів за кордоном неможливе) захисти можуть припинитися повністю. Все це негативно вплине на стан науки в державі, тому перехід до нових, підвищених вимог має бути поступовим і провадитися з урахуванням потреб і пропозицій всіх зацікавлених сторін. Також вважаємо, що будь-які зміни до процесу захисту та підготовки дисертаційних робіт необхідне заздалегідь виносити на суспільне обговорення і вводити в дію тільки для тих здобувачів, які тільки починають навчання в аспірантурі чи докторантурі.

 

2. Вважаємо за доцільне створення програмного забезпечення для підтримки роботи спеціалізованих вчених рад, яке збирало б усю необхідну інформацію про здобувачів, дисертації, керівників, опонентів, захисти тощо і дозволяло б генерувати більшість необхідних документів: витяги з протоколів, рішення, облікові картки, звіти тощо.

Обґрунтування: кількість документів, які оформляються під час підготовки і після захисту дисертацій, є великою, а інформація, яку вони містять, часто дублюється в багатьох місцях. Тому доцільно було б мати програмне забезпечення зі зручним та логічним інтерфейсом з підказками і варіантами відповідей, яке б дозволяло вводити всю необхідну інформацію в міру її надходження, а потім генерувати будь-які форми для потреб спецрад, МОНмолодьспорту і УкрІНТЕІ та роздруковувати їх за необхідності. Як приклад подібної програми можна навести програми Державного фонду фундаментальних досліджень для оформлення запитів для участі у конкурсах грантів. Наявність такого програмного забезпечення дозволить прискорити роботу спецрад та спростити документообіг як в МОНмолодьспорту, так і в установах, де створені спецради. При створенні цього програмного забезпечення необхідно врахувати побажання всіх зацікавлених сторін: як спецрад, які будуть працювати з ним, так і МОНмолодьспорту, де будуть приймати до розгляду згенеровані документи в електронному та паперовому вигляді.

 

3. Дозволити робити повідомлення про захист дисертацій лише в електронній формі на спеціальній Інтернет-сторінці, наприклад, на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Ці повідомлення повинні розміщуватися на сайті безкоштовно й відразу після подання тексту повідомлення до МОНмолодьспорту, адже головне завдання цього повідомлення – сповістити наукову громадськість про захист.

Обґрунтування: це прискорить процес захисту дисертації, не буде необхідності чекати (до декількох місяців) на вихід друкованого видання з повідомленням, щоб продовжувати процедуру підготовки до захисту (який згідно чинних норм може відбутися не раніше, ніж через місяць після виходу такого повідомлення). Розміщення в мережі Інтернет підвищить доступність інформації про заплановані захисти для широкого загалу, що сприятиме публічності захисту. Дата публікації повідомлення має фіксуватися на сайті. Генерування електронної й паперової версій повідомлення можливо буде робити за допомогою запропонованого вище програмного забезпечення, при цьому можливо надати прямий доступ з нього до сайту, де розміщуватимуться повідомлення.

 

4. У випадку неможливості (з юридичних, організаційних чи інших причин) розміщення повідомлень про захист на сайті вартість друку повідомлення має бути економічно обґрунтованою і не може перевищувати 50 (п’ятдесяти) гривень.

Обґрунтування: компромісним варіантом в цьому випадку може бути подача повідомлення до МОНмолодьспорту в електронному вигляді з подальшим його друком в спеціалізованому виданні (не пізніше, ніж через місяць-півтора після подачі). Існування електронних версій повідомлень спростить і прискорить процес верстки бюлетеня (а тому зменшить його собівартість), оскільки не буде необхідності в перенаборі текстів цих повідомлень, як це робиться зараз. Наголошуємо, що собівартість друку декількох рядків чорно-білого тексту не може складати 230 гривень навіть за умови доставки примірника бюлетеня з надрукованим повідомленням поштою (кур’єром). При цьому повідомлення друкується фактично не менш, як через 2 місяці після подачі, що невиправдано затягують процес захисту. Якщо ж здобувач прагне прискорити публікацію, то вартість публікації визначається редакцією в індивідуальному порядку і значно підвищується (при цьому обґрунтування такого підвищення лишається незрозумілим). Очевидно, що це завищені комерційні ціни, які є несумісними з прибутком здобувачів наукових ступенів, оскільки стипендія аспіранта, як і зарплата молодшого наукового співробітника, складає близько 2000 гривень. Для порівняння: середня вартість комерційного оголошення схожих розмірів складає приблизно 70 гривень у виданні, метою якого є отримання прибутку.

 

5. Електронні версії авторефератів мають бути у вільному доступі не менше, ніж за місяць до захисту дисертацій на сайті установи, де знаходиться спеціалізована вчена рада, і/або на сайті Міністерства освіти й науки, молоді та спорту України.

Обґрунтування: відкритий доступ до автореферату – кращий спосіб контролю над якістю дисертації та наявністю плагіату. Науковий доробок здобувача в такому випадку стає доступним для всіх зацікавлених осіб, що сприяє публічності захисту та розповсюдженню наукових результатів.

 

6. Вважаємо недоцільною розсилку авторефератів у країни, що входили до складу колишнього СРСР (пункти 25-35 Переліку установ та організацій, до яких обов’язково надсилаються автореферати: бібліотеки Росії, Республіки Білорусь, Республіки Узбекистан, Грузії, Республіки Казахстан, Азербайджану тощо).

Обґрунтування: розсилка авторефератів за кордон має значну вартість, в той же час розіслані автореферати в більшості випадків не можуть бути там прочитані, адже написані українською мовою; наявність відкритого доступу до електронних версій авторефератів є оптимальним варіантом, доступним і за межами України.

 

7. Припинити неправомірне вимагання використання ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» для оформлення переліку посилань в дисертації та авторефераті.

Обґрунтування: згідно розділу 1 «Область застосування» міждержавного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, «стандарт поширюється на опис документів, що складається бібліотеками, органами науково-технічної інформації, центрами державної бібліографії, видавцями, іншими бібліографуючими установами. Стандарт не поширюється на бібліографічні посилання». Оскільки бібліографічний опис, що регламентується цим стандартом, містить значно ширшу інформацію, ніж потрібна для однозначної ідентифікації джерела (наприклад, повторення прізвищ авторів), це значно збільшує список літератури й змушує здобувача до зайвої копіткої праці. Оформлення посилань має регламентуватися окремими, простішими правилами, як це обумовлено ГОСТ 7.1:84 (додаток 2) або ГОСТ Р 7.0.5:2008.

 

8. Необхідно підвищити термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва до 4 років, в докторантурі – до 5 років.

Обґрунтування: опитування молодих вчених Харківщини показало, що в багатьох випадках аспіранти не встигають виконати дисертаційне дослідження, підготувати та захистити дисертацію протягом 3 років. Багато часу витрачається на опублікування результатів в журналах високого наукового рівня з багатократною системою рецензування (з моменту подання рукопису до виходу журналу може проходити більше року), впровадження результатів, також виникають затримки у разі зміни напрямку досліджень чи наукового керівника. Якщо аспірант не захищається вчасно, він відраховується з аспірантури, не отримує стипендію, повинен шукати роботу (обов’язково в вищому навчальному закладі чи науковій установі, бо інакше виникають додаткові труднощі на етапі експертизи дисертації в МОНмолодьспорту). Таким чином найбільш складний етап – підготовка і проведення захисту – додатково утруднюється. Це навіть ще в більшому ступені стосується докторантури, оскільки докторське дисертаційне дослідження набагато складніше й потребує значно більшого часу на виконання.

 

9. Вважаємо за доцільне проводити відрахування аспірантів і докторантів, які достроково захистили дисертацію, через 2 місяці після дня захисту або у встановлений термін закінчення навчання, якщо він настає раніше, надаючи на цей час додаткові канікули зі збереженням стипендії на цей період в повному обсязі.

Обґрунтування: підготовка та захист дисертації є значним і тривалим моральним та фізичним стресом для здобувача, який потребує відпочинку для відновлення сил після захисту дисертації. Натомість, за існуючою практикою, в разі дострокового захисту відрахування провадиться безпосередньо в день захисту. Після цього здобувач повинен негайно шукати роботу, працевлаштовуватись та займатися новими посадовими обов’язками, що є додатковим стресовим фактором. Тому вважаємо за доцільне з метою стимулювання здобувачів до дострокових захистів дисертацій проводити відрахування аспірантів і докторантів, які достроково захистили дисертацію, після надання їм додаткових канікул.

 

10. Проблемою є працевлаштування аспірантів після захисту дисертації, необхідна оптимізація штатів установ. Тому вважаємо доцільним впровадити додаткові пільги працедавцям, які приймають на роботу молодих вчених.

Обґрунтування: постійний науково-технічний розвиток усіх галузей народного господарства України є запорукою економічного та соціального зростання нашої держави. Але цей розвиток не можливий без залучення молодих наукових кадрів у всіх галузях виробництва, права, медицини тощо. З іншого боку, сучасні умови ринку не дозволяють працедавцям збільшувати штати співробітників за рахунок молодих науковців, змушуючи їх економити чи наймати спеціалістів зі стажем. Таким чином, кількість досвідчених вчених та дослідників постійно знижується. Це з часом може призвести до повної зупинки науково-технічного розвитку країни. Тому для забезпечення спадковості наукового знання пропонуємо впровадити додаткові пільги працедавцям, які приймають на роботу молодих вчених. Крім того, в умовах невизначеності свого майбутнього або відсутності перспектив подальшого працевлаштування здобувачі не мають мотивації плідно займатися наукою.

 

11. Необхідно законодавчо надати аспірантам і докторантам з відривом від виробництва можливість бути відрядженими з науковою метою (участь в конференціях, проведення досліджень в інших установах тощо). Для фінансування таких відряджень необхідно планувати цільові кошти в бюджетах академій та міністерств, що проводять навчання в аспірантурі та докторантурі.

Обґрунтування: Однією з умов успішного виконання наукової роботи є участь в конференціях задля наукової апробації результатів своєї роботи, а також проведення досліджень в інших установах (наукових лабораторіях, архівах, бібліотеках тощо). Однак покриття витрат, навіть часткове, за рахунок установи, в якій навчається аспірант чи докторант неможливе, бо він не є її штатним співробітником і тому не може бути відрядженим. За рахунок стипендій це зробити майже неможливо, тому участь в конференціях та інших наукових заходах за межами свого міста значно ускладнюється.

 

Таким чином, названі проблеми здобувачів наукових ступенів (зокрема, аспірантів та докторантів) мають, в основному, організаційний характер. Більшість з них може бути вирішена за умови наявності політичної волі. Вищеозначені положення ґрунтуються на проведеному анкетуванні молодих учених і об’єктивно відображають нагальні питання життя й праці здобувачів наукових ступенів.

 

Харківська обласна рада молодих учених та спеціалістів

 


 

Підтримали:

  • Рада молодих учених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України (протокол №2 від 14.12.2012)
  • Рада молодих учених та науковий відділ Донецького національного медицинського університету

 

Официальные ответы и обсуждение на форуме >>